Сьогоднішній день — не просто дата, це данина пам’яті тим, хто обрав не лише медицину, а й боротьбу за Україну, і віддав за неї найцінніше — своє життя.
Вони могли б і далі рятувати пацієнтів...
Працювати у лікарнях і амбулаторіях...
Розвиватися як фахівці...
Бути поруч зі своїми родинами...
Але натомість — встали на захист Батьківщини. І не повернулися з війни...
Сьогодні велика кількість портретів наших колег, медичних працівників, мають чорні стрічки. Їхні номери — серед тих, які вже ніколи не піднімуть слухавку, не вийдуть до пацієнтів, не обіймуть найдорожчих…
Ми пам’ятаємо кожного.
Ми схиляємо голови перед їхньою мужністю.
Ми вдячні за життя, яке вони віддали за нас.
Вічна пам’ять та слава Героям-медикам!
